Гепатопротектори: їхні різновиди та особливості використання

Порушення функціонального стану печінки є поширеним захворюванням, яке виникає у пацієнтів різного віку та статі та може бути спричинене різноманітними факторами. Хоча цей орган є відновлюваним, не завжди процес регенерації клітин може відбуватися з необхідною швидкістю. Для поліпшення процесу використовують гепатопротектори, наприклад, Карсил. Детальніше про властивості та використання цих засобів розповімо далі.

Основні властивості гепатопротекторів

Всі гепатопротектори мають майже однакові властивості, проте можуть працювати різними методами. До загальних терапевтичних дій, які характерні для всіх ліків цієї групи, відносять:

1. активізацію роботи ферментів, які відновлюють клітини печінки;
2. підвищення антитоксичної активності гепатоцитів;
3. пригнічення процесів окиснення ліпідів, а також зв’язування надлишків продуктів окиснення.

Більша частина гепатопротекторів містить у своєму складі кілька компонентів, завдяки чому можливе досягнення комплексного ефекту від їх вживання. Правильно підібраний лікарський засіб здатний не лише прискорити відновлення клітин печінки, а й збільшити її опірність до негативного впливу. Таким чином орган менше страждає від шкідливих речовин, смаженої їжі та алкоголю, що зменшує вірогідність виникнення ускладнень. Лікар може рекомендувати використовувати гепатопротектори у безлічі випадків:

1. гепатити різних груп;
2. при вживанні антибіотиків;
3. неправильне харчування;
4. ураження печінки алкоголем;
5. цироз;
6. цукровий діабет та аутоімунні захворювання.

Хоча препарати цієї групи вважаються безпечними, їх використання без консультації лікаря не бажане. Важливо правильно обрати компоненти та дозування медикаментів.

Правила вибору гепатопротекторів

Найрозповсюдженіші гепатопротектори виготовляють на основі фосфоліпідів. Вони нормалізують обмін жирів та холестеринів печінки, уповільнюють фіброз та втрату ферментів печінки. Також є гепатопротектори на основі рослинних флавоноїдів. Вони створюють сприятливі умови для відновлення печінки методом нейтралізації вільних радикалів. Додатково рослинні засоби сприяють нормалізації відтоку жовчі. Найчастіше використовується сировина з розторопші та артишоку. Найпопулярнішими рослинними препаратами є Карсил, Гепабене та Дарсіл. Ліки на основі амінокислот та їх похідних володіють протизапальним ефектом, стимулюють вироблення фосфоліпідів, а також відновлення клітин печінки. До них належать Глутаргін, Гептрал та інші відомі препарати. Засоби для печінки повинен призначати лікар, орієнтуючись на ступінь ураження та особливості організму пацієнта. Варто зауважити, що препарати на рослинній основі потребують більш тривалого вживання, оскільки діють на організм поступово.

Коментарі користувачів: "Гепатопротектори: їхні різновиди та особливості використання"